На сайті 17 гостей та користувачі відсутні

Cвятитель Григорій Палама, архиєпископ Фессалонітський (Фессалонікійський)

grigorij
Святитель Григорій Палама, архиєпископ Фессалонітський (Фессалонікійський), народився в 1296 році в Малій Азії. Під час турецького нашестя сім’я переселилася до Константинополя і знайшла притулок при дворі Андроника II Палеолога (1282р. – 1328р.). Батько святого Григорія займав високу посаду при імператорському дворі, але незабаром помер, і сам імператор Андроник взяв участь у вихованні і освіті хлопця. Володіючи здібностями, талантами і великою старанністю, Григорій без особливих зусиль освоїв всі предмети, які складали повний курс тогочасної вищої освіти. Імператор хотів, щоб хлопець присвятив себе державній діяльності. Та Григорій мріяв про духовний подвиг і ледве досягнувши 20 років, віддалився на Святу Гору Афон в 1316 році (за іншими відомостями, в 1318р.) і став послушником в монастирі Ватопед, де під керівництвом старця, преподобного Никодима Ватопедського, прийняв постриг і почав шлях подвижництва.У 1326 році через загрозу нападу турків разом з братією він перебрався в Солунь (Салоніки). Там він незабаром був рукоположений у сан священика. Свої обов’язки пресвітера Святий Григорій поєднував з життям відлюдника: п’ять днів тижня проводив у мовчанні і молитві, і тільки в суботу і неділю пастир виходив до народу — здійснював богослужіння і виголошував палкі проповіді. Автор трактату «Тріади на захист святих ісихастів» . Відомий своєю полемікою з богословом Варлаамом (який став після втечі домашнім вчителем майбутнього гуманіста Франческо Петрарки) про природу Світла Преображення.
Святитель написав докладне спростування домислів Акіндіна. Тоді Патріарх відлучив Григорія від Церкви (1344р.) і ув’язнив на три роки. У 1347 році, коли Іоанна XIV на патріаршому престолі змінив Ісидор (1347р. —1349р.), Святитель Григорій Палама був звільнений і зведений у сан архієпископа Солунського. У 1351 році Влахернський Собор урочисто засвідчив православність його вчення. Але солуняни визнали Святителя Григорія не відразу (він змушений був жити в різних місцях). В одну з його подорожей до Константинополя візантійська галера потрапила до рук турків. Святителя Григорія протягом року продавали в різних містах як бранця, але й тоді він невтомно продовжував проповідь християнської віри. Лише за три роки до смерті повернувся він у Солунь. Напередодні його кончини йому з’явивсяу видінні Святитель Іоан Золотоустий. Зі словами «У нагірна! У нагірна!» Святитель Григорій Палама мирно представ перед Богом 14 листопада 1359р.. У 1368 році він був канонізований на Константинопольському Соборі при патріарху Філофею (1354р. — 1355р., 1362р. — 1376р.), який написав життіє і службу великому Святителю.
В другу неділю Великого посту Церква згадує пам'ять святого  отця нашого Григорія Палами. Саме йому, архієпископу Фессалонікійському,         підносять хвалебну пісню. Саме тому, що Григорій Палама був одним із         великих посників, Церква для тих, хто постить, пропонує його в настанову. Більшу частину свого життя святий провів на Афонській горі. “Подвиг молитви, посту, мовчання зробив його посудиною, наповненою благодаттю Божою” .  Осудження його ворогів і оправдання його  вчення було прийнято Церквою в XIV столітті, як друге Торжество Православ’я.
Авторські права 2018 © ЦЕРКВА ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ смт. Брюховичі м.Львова. Усі права захищені.
Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2014 © Українська локалізація Joomla! Україна.