На сайті 14 гостей та користувачі відсутні

Dimitrii Solynskiy
8 листопада (26 жовтня за ст. ст.) Свята Православна Церква вшановує пам’ять одного із ранньохристиянських великомучеників – святого Димитрія Солунського (Мироточивого).
Святий великомученик Димитрій народився у сім'ї римського проконсула міста Солунь (нині Салоніки в Греції) у III ст. На той час більшість мешканців міста були язичниками, але чимала християнська громада, заснована апостолом Павлом, існувала вже триста років. До таємних сповідників християнської віри належала і родина Димитрія.

skorbotnyhradosteЦе сталося у ті далекі часи, коли Москвою не стільки правили, а лише царствували в ній не повнолітні брати-царі Іван V і Петро I, сини Алєксєя «Тішайшего», який замість того, щоб об’єднати в дружньому союзі дві давні слов’янські держави- Україну і Московію , обманом і підступом насильно приєднав першу до другої. Але всі наші основні і найтяжчі біди були попереду, а поки що йшов 1688 рік- кінець XVIIстоліття.         

І саме тоді Євфимія, рідна сестра патріарха Московського Якима, котра жила в Москві на вулиці Ординка (красномовна назва від орди), страждала від рани. Рана у боці була така велика, що навіть нутрощі можна було побачити.

12171381_10153677715173373_1800801541_o Я не дуже розумів поезію Івана Франка. Не те, щоб не шанував класика чи не прагнув зрозуміти – просто напружений ритм та монументалізм образної мови дещо віддаляли громадсько-політичну лірику без сумніву геніального поета від мого світосприйняття, формували асоціативний ряд скоріше зі соціал-реалізмом, ніж власне християнським революціонізмом. Багато рядків про “дух, що тіло рве до бою” та “огонь, щоб ним слово налити” видавалися надто патетичними, “зіпсутими” кількадесятлітніми цитуваннями та нашаруваннями епохи, коли видатні українські лицарі слова ставали знаряддям утвердження ефемерних ідеалів “жовтня”, виправдання репресивного режиму та боротьби з християнством взагалі і з Православною Церквою зокрема. Читаючи твори самого Франка та його критиків, вивчаючи доробок львівського франкознавства, часто задумувався над тим, якою мірою віра могла впливати на світогляд Каменяра, чи був цей вплив, і чи може його полум’яне слово так само, як в епоху визвольних змагань, запалити сучасну людину, християнина, до нової боротьби – духовної, інтелектуальної, в умовах нинішнього релятивізму. І завжди бракувало мені аргументів. До певного часу…

pominalna2

Запроошуємо до молитви  у суботу 5 листопада.
Служба Божа о 900 по службі Божій загальний соборний  парастас.
8 листопада Православна Церква відзначатиме День пам'яті святого великомученика Димитрія Солунського (306 рік після Різдва Христового). Субота ж перед цим днем встановлена Церквою  для поминання усіх від віку спочилих християн, і отримала назву Димитрівської.
Маючи віру в безсмертя душ праведників, у воскресіння після смерті, Страшний Суд та останню відплату кожному по ділам, Церква Христова не залишає своїх померлих без молитви. Особливо ж у перші дні після смерті фізичного тіла, та в дні загального поминання спочилих. Вірні моляться за близьких своїх на третій, дев’ятий і сороковий дні, а також в дні роковин їхнього преставлення.
У дні поминання спочилих православні християни передають у храм записки з іменами своїх покійних родичів. При цьому потрібно пам’ятати, що в ці записки треба вносити імена тільки тих померлих, які за життя були охрещені, тобто були членами Церкви. Про нехрещених же треба молитися вдома або над їх могилою на цвинтарі.
У дні поминання віруючі приносять до храму поживу для незаможних. Ця їжа освячується під час богослужіння і потім роздається всім, хто забажає. Ми знаємо і віримо, що людина, яка дістала це частування, перед трапезою помолиться «за всіх, що тут нині поминаються», і до молитви кожного з нас приєднається її подячна молитва. З цим звичаєм пов’язаний також інший, подібний до нього: подавати милостиню бідним з проханням помолитися за спочилих.
 

volynУ жовтні Православна Церква Руси-України вшановує собор святих Волинської землі. 23 жовтня за новим стилем (10-го - за ста­рим) згадуються за богослужінням усі ті наші святі співвітчизники, які так чи інакше причет­ні до Волині.
Усіх волинських святих, офіційно каноні­зованих Православною Церквою, за перелі­ком їх у книзі Бориса Самбора, нараховуєть­ся 23: від рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів слов’янських та святого рівно­апостольного Великого князя Володимира, Хрестителя Руси, і до нашого майже сучас­ника - преподобного Амфілохія Почаївського, канонізованого 2002 року.

Наша адреса

Наша сторінка Facebook

Новини УПЦ КП

Канал не знайдено

Новини селищної ради

Новини ЛМР

Львівська міська рада

JURSSPublisher
Авторські права 2018 © ЦЕРКВА ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ смт. Брюховичі м.Львова. Усі права захищені.
Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2014 © Українська локалізація Joomla! Україна.