Святих безсрібників і чудотворців Кузьми й Дем`яна Асійських

14 листопада вшановуємо пам`ять святих безсрібників і чудотворців Кузьми (Косми) й Дем`яна Асійських і матері їх преподобної Феодотії. Їхній батько був знатний язичник, але згодом, коли народилися сини, він прийняв християнську віру. Передчасна смерть батька залишила синів на виховання матері, яке провадилось у благочесті та праведності.

Кузьма й Дем`ян з дитинства вивчали різні науки, але відкинули їх заради лікарського мистецтва. Все це поєднавши з християнським благочестям та вірою і слідуючи за словами Христа Спасителя: «… іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові» (Мк. 16, 16-18), вони придбали владу вигонити бісів та зціляти недуги людей. Кузьма й Дем`ян усіх лікували, ніколи не вимагаючи за свій дар платні і не робили різниці поміж багатими та бідними. Святі безсрібники не вживали ліків та інших медичних предметів, а головним для них було прикликання імені Христового. Часто брати разом з лікувальною справою займалися проповіддю святого Євангелія. До їх житла приходили різні люди для того, щоб отримати зцілення не тільки тіла, але й душі. Інколи траплялося так, що святі безсрібники лікували навіть тварин.

Святий Дем`ян був молодшим, але відійшов до Господа першим, а потім спочив і Кузьма. Згодом багато християн приходило до храму, який було збудовано на місці їх поховання у містечку Фереман і від мощів Кузьми й Дем`яна та від їх ікони отримували зцілення у різних хворобах.

Допомагали святі і у несподіваній біді, якщо трапилася б така, то обидва приходили на допомогу. Святитель Димитрій Туптало, описуючи житіє святих безсрібників Кузьми й Дем`яна, навів такий приклад. Один чоловік на йменні Малх проживав поблизу церкви святих лікарів і забажавши відійти в далеку дорогу, взяв жінку свою і привів до храму з проханням: «Це я відходжу в далеку дорогу, тебе ж віддаю під опіку святих Кузьми і Дем`яна. Сиди вдома, доки не пришлю тобі знаку від себе – його пізнаєш, що від мене. І коли захоче Бог, пришлю тобі знака і до себе тебе заберу». Малх, склавши свої обітниці перед мощами святих, відійшов у далеку дорогу, а через кілька днів його дружині з`явився диявол в образі знайомого чоловіка і забажав спокусити дружину отими обіцянками, що давав їй її чоловік. Жінка була впевнена у допомозі святих, і забажала, щоб він пішов з нею до Кузьми й Дем`яна та схопився за вівтар і заприсягнув, що доведе її до чоловіка і не вчинить ніякого їй зла. Диявол так і зробив, заприсягнувся на мощах святих, а жінка пересвідчилася та й вирушила з ним у дорогу. Нечистий завів її у непрохідне та темне місце і хотів там зло їй учинити і вбити її. Жінка відразу це зрозуміла і стала просити святих, щоб Бог допоміг їй їхніми молитвами і визволив від диявола-супостата. І тоді з`явилися Кузьма та Дем`ян, і кричали на диявола, а той уздрівши таке впав у прірву і втік. Жінку ж святі безсрібники визволили і привели додому та й стали невидимими. Вона дякувала їм своєю молитвою і казала: «Дякую вам, що визволили мене від гіркої пагуби; молю-бо вас скажіть мені хто ви, щоб знати кому дякувати повік», а святі відповіли: «Ми є раби Христові Кузьма й Дем`ян, яким доручив тебе чоловік твій, відходячи в дорогу, через це подбали ми про те, щоб від диявола визволити тебе Божою благодаттю».

У народній уяві на Кузьми-Дем`яна, якщо трапиться сильний вітер, то буде санна дорога, тобто буде сніг і треба вже впрягати санки. Був звичай також у дівчат цього дня частувати хлопців смаженими курми, і якщо спечена курка була смачною, то хлопці вихваляли котрусь із дівчат, яка вміло її приготувала. Такі собі були ніби кулінарні вечорниці. За народною легендою Кузьма й Дем`ян оберігали від зміїв, бо нібито були ковалями і одного разу вони вбили змія і попіл його розвіяли. З того часу розплодилося багацько зміїв і тепер вони мусять боронити людей від цієї гадді. Але ці легенди не мали нічого спільного з християнським житієм святих.

Розповідаючи про святих безсрібників Кузьму й Дем`яна Асійських, ми не можемо не згадати пам`ять їм тезоіменитих святих мучеників беззсрібників Кузьму й Дем`яна Аравійських і їх трьох братів Леонтія, Анфима і Євтропія, яка відзначається 30 жовтня за н. ст., а також пам`ять ще одних безсрібників Кузьми й Дем`яна, що в Римі постраждали 284 року, яка святкується 14 липня за н. ст. Їх шанування дуже швидко поширилось по всій Римській імперії, як на сході в Константинополі, так і в Римі. Саме із-за таких шанувань однойменних безсрібників їх розділили на три групи для того, щоб чітко розрізняти їх житія та благодатну діяльність.

За матеріалами ФБ-сторінки Митрополита Димитрія